Цитаты из книги Мексиканські хроніки
Було перше кохання, яке, як то завше буває, роздовбало на друзки усі інші мрії, майже так само як Виговський — війська Трубецького під Конотопом.
…Коли я розплющив очі, наді мною було лише небо.
«Невже це все? Так тупо, Господи, — подумав я. — І що тепер напишуть на моєму надгробку? „Убитий ананасом під час танцюльок на Ґелаґетсі за тисячу миль від рідної домівки“? Ото вже сміху буде на похороні!»